Нещодавно у словацькому місті Кошицях зібралися археологи України, Словаччини та Чехії, щоб обговорити актуальні проблеми об’єктивного висвітлення історії нашого краю.
Археологи. Ігор Прохненко.
Один із ініціаторів зустрічі, закарпатський археолог Ігор Прохненко спеціально для Медіацентру попередньо коментує одне з ключових питань дискусії:
«На основі свідчень художньо-документальної хроніки «Gesta Hungarorum» («Діяння угрів»), укладеної анонімним нотарем короля Бейли ІІІ, що правив у 1172–1196 роках, у науковій та популярній літературі усталилася думка про рух кочових угорських племен лісовою смугою сучасної України зі сходу на захід наприкінці ІХ ст. н.е.
Археолог Ігор Прохненко Археолог Ігор Прохненко
Більшість учених стверджує, що номади пройшли повз Київ, потім через Волинь та Галичину до Верецького перевалу і, подолавши його, опинилися у Карпато-Дунайському ареалі. Там вони осіли й на зламі Х–ХІ ст. сформували власну ранньофеодальну державу – Угорське королівство.
Хтось беззастережно повірив Аноніму, прийнявши його твердження про завоювання кочівниками Києва, приниження ними неіснуючих на той час князів Галича та Володимира і дальше героїчне захоплення Закарпаття з трагічним фіналом – ганебною шибеницею для місцевого князя Лаборця. Середньовічні легенди переказувалися сучасними інтерпретаторами, водночас на Верецькому перевалі, в Чомі та Мукачеві ставилися пам’ятники, що наче закріплювали у свідомості людей упевненість у правдивості слів Аноніма.
Проте поодинокі вчені наважилися поставити собі питання: чи зображені угорським хроністом події відбулися насправді, а не були вигаданими? Чи переселення угрів на “нову батьківщину” проходило північним лісовим, а не звичним, як здавалося б, для кочівників південним степовим шляхом? Та найголовніше питання: «Чи дійсно на Закарпатті проливалася слов’янська кров під ударами шабель угорців-завойовників?»
Тож для фахової відповіді на ці запитання й зібралися науковці трьох країн. Ініціаторами зустрічі, крім, як уже зазначалося, нашого земляка Ігоря Прохненка, стали Петер Бакс і Мартін Прісташ з відділу охорони пам’яток міста Кошиць та Яна Марікова з Інституту археології Чеської академії наук. До заходу також долучилися колеги зі Східнословацького відділу Інституту археології Академії наук Словаччини – Ростислав Грега, Єлена Мірошайова, Ласло Олекса та інші. Відзначивши спільні проблеми у фальсифікації середньовічної історії з політичною метою на території Східної Словаччини, Румунії, Угорщини та України, науковці вирішили на основі достовірних письмових і археологічних джерел переглянути регіональні події IX–XI ст. н.е.
Підсумком цієї акції стала запланована серія спільних виставок і наукових конференцій, котрі допоможуть відділити правду від вигадок і фантазій та остаточно покінчити з фальшуванням цих сторінок в історії Закарпаття та сусідніх країн.
